| післямова |
[листопад. 29-е, 2009|04:07 am] |
Згадав. Вийшов на балкон і загасив свічки. Коли дмухнув у банку - звідти вилетіла земля, тепер хрумтить на зубах.
День пам'яті жертв Голодомору. Два дні народження, загублена мобілка.
Зранку буде бодун. Новий день нової України. |
|
|
| (без теми) |
[листопад. 29-е, 2009|03:05 am] |
Я всередині стара бабуся - багато сивого волосся і тілесна слабкість.
День, який почався найпрекраснішим чином (я не знаю якими словами описати те відчуття, яке виникає, коли красивого трохи сонячного осіннього ранку ти прокидаєшся до будильника, займаєшся тихенько сексом, а потім перевертаєшся під ковдрою, потягуючись вздовж простирадл, поправляєш постіль навколо дитини, а вона спить з солодким, солодким виразом на обличчі, посміхається можливо трохи уві сні і нікуди вставати не треба, навіть щоб готувати сніданок) і закінчився страшним, темним бажанням закінчити що-небуть. Кохання або життя, або ще щось, що під руку попаде.
Я сьогодні сварилася-сварилася-сварилася. Вмовляла, шантажувала і торгувалася, обіцяючи приємне. А потім якось так сіла на бордюр сходів, щоб бути на рівні.
Я сьогодні вперше за весь час /Зоряні вже 4 роки/ сказала "я не люблю тебе. я не хочу тебе бачити. ні тебе, ні твого тата".
Тепер сиджу і страшенно боюся, що те темне накриє Зоряну - вона найслабша з усього що мене оточує, і найбеззахисніша переді мною. І у неї найбільше шансів попадати під руку - вона найбільше часу поряд.
Я багато разів казала, що "заради нас я все зможу". Здається, я досі можу.
Давати світові шанс за шансом. Телефон задзвонить.
А я буду жива і любитиму Зоряну.
Вивчусь в драгоманово.
Вивчусь в могилянці.
Вивчу англійську як слід.
Займатимусь математикою. Тою, котра вища.
Займатимусь з Зоряною логопедією. Знайду когось, хто навчить її малювати. Відправлю плавати з татом.
Виясню стосунки з усіма.
І посміхатимусь посміхатимусь посміхатимусь.
А ти мене полюбиш назад.
І від кого б я не народила наступну дитину - батько буде в родзалі.
А якщо це будеш ти - я вдягну на тебе слінг. Це щастя, не можна померти не відчувши його.
І, да - ніхто не помре. |
|
|
| Shittealism |
[листопад. 29-е, 2009|01:25 am] |
Вулицю Леніна в Кобеляках Полтавської області назвут ім'ям Касьяна.
Вулицею Пелеха просто буде якась нова вулиця в Тернополі.
Це будуть хороші вулиці.
Там будуть жити всякі різні люди. Але треба щоб хороших більше. |
|
|
| Замовникам сумок. Відкритий лист. :) |
[листопад. 29-е, 2009|01:02 am] |
Шановні замоники і замовниці моїх сумок. Тимчасово я не зможу виконувати ваші замовлення з причини масштабної підготовки до передноворічного ярмарку "Щедрий Миколай", в якому я планую взяти участь 18-20 грудня 2009 (Київ, Експоцентр, колишній ВДНХ/"Виставка")
Прошу вас з розумінням поставитись до такого рідкісного явища, як "ярмаркування Булліт-13". Згодом я повідомлю вас про конкретні вироби, що (окрім торбинок і мітєнок, це буде само собою!) будуть представлені на ярмарку. А поки що просто зорієнтую. Там я представлю торбинки, косметички, текстильні гаманці і скарбнички, текстильні (не в"язані!) шарфи, браслетки, печворкові кухонні та інтер"єрні дріб"язки, авторську ляльку (монстрики власноруч мною нафантазовані), скрап-листівки (новинка для мене))), і ще дещо, про що рано говорити, бо перелічене вже лежить у коробках, а "все інше" досі в голові лише.
Тому шити торбинки на замовлення (!) я тимчасово не можу. Не маю на них часу. Ви ж знаєте, що змовлення важче виконати, ніж пошити власно придмане. Потрібно вжитись в образ замовника, уявити, намалювати надцять ескізів, переспати ніч (а часом і не одну) з тією ідеєю.... Прошу вас, не ображайтесь на те, що відкладаю ваші замовлення на січень-2010, хоча тут вивішуватиму час від часу свіжі торбинки.
Це повідомлення написано у зв'язку з підвищенною кількістю замовлень на репліки проданих моїх сумок саме у цей період. |
|
|
| +_+_+ |
[листопад. 29-е, 2009|01:03 am] |
| [ | Зараз грає |
| | Piano Magic - You Never Loved This City | ] |
( rude boy ) |
|
|
| (без теми) |
[листопад. 29-е, 2009|01:00 am] |
| [ | Настрій |
| |  (( | ] |
лежу, втикаю в вікно. вперше отак за останній час не "відрубалася" ще до 12... а за вікном місяць, якраз навпроти мене... терпко мені. і я так втомилася. фіг з тим усім... |
|
|
| better! |
[листопад. 29-е, 2009|12:46 am] |
| [ | Настрій |
| |  happy | ] |
| [ | Зараз грає |
| | Beth Hirsch - All Together | ] |
стаємо кращими день за днем! :) |
|
|
| вкотре |
[листопад. 29-е, 2009|12:44 am] |
| [ | Current Location |
| | мишача нірка | ] |
| [ | Настрій |
| | нікудишній.. | ] |
| [ | Зараз грає |
| | тиша... | ] |
шкода, що треба вчитися на помилках... |
|
|
| ще осінь |
[листопад. 29-е, 2009|12:30 am] |
Ще осінь. Бо вона скоро мине і на фотографіях буде сніг, бурульки та інша зима. Тому поки осінь. Направду, просто так. Бо не спиться.
Це дорога, всипана листям. По ній осінь вертається додому. На дорозі лише її сліди - листячко. Якою дорогою йтиме зима - невідомо.
 |
|
|
| Сексизм у рекламі. Що робити? |
[листопад. 29-е, 2009|12:18 am] |
Щойно повернувся з Києва. Де брав участь у Всеукраїнській конференції «Співпраця громадськості, бізнесу та влади на шляху до подолання гендерно стереотипної та дискримінаційної реклами в Україні»,організовану Регіональним представництвом фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні та Всеукраїнською громадською організацією «Жіночий консорціум України». Її основною метою була презентація результатів проекту «Стереотипні образи чоловіків і жінок у рекламі», обмін думками та дискусія з даного питання між експертами і представниками різних сфер діяльності, а також вироблення спільних практичних кроків для покращення якості реклами в Україні з точки зору образів і ідей, які вона пропонує й пропагує.
Поки пропозиції та рекомендації опрацьовуються, хочу зауважити факт, що на таких конференціях збільшилась кількість чоловіків. Я вкотре говорив про бюджетні кошти і звітність влади. Що найбільше втішило у куонференції брали участь ![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif) maryxmas та mediaexperts |
|
|
| Сьогодні |
[листопад. 29-е, 2009|12:02 am] |
| [ | Tags | | | фото, я | ] |
| [ | Current Location |
| | дома | ] |
| [ | Настрій |
| |  pleased | ] |
| [ | Зараз грає |
| | 5. Город 312 - Сквозняк | ] |
Свічок не палив. Ходив на баскетбол. "Будка" за рахунок класної лавки запасних обіграла "Говерлу", хоча цілком згоден з Мурзіним - дозволити забити Будівельику тільки 70 - очей - це добрий захист, але от забити тільки 50...Ганебний відсоток штрафних і 3-очкових. Ну просто майстерність було видно якраз - в атаці ніфіга не получалося. Спаркс старався і прикрив таки араби, але й той захищався вдало. Шкода. На черзі Ферро-ЗНТУ.
Після того ввечері пройшовся по сотці до тої панихиди по голодомору - по краях сотки кожний метр стояли свічки. Дуже ефектно виглядало, але ше надто світло було і не темно - не видно того всього. А у Меморіальному сквері аж нааааааааадто довго говорив священник, то ж віпів (губернатора, мера і голову облради) чекати не став. Всеодно б бла-бла-бла було.
З понеділка починається "мочілово" губернатора і мера
Хммммм...з динамікою ньюсу можу спрогнозувати, що у квітні він буде мати 1700+ , якщо не набридне мені.
 
|
|
|
| ЦО ЗАНАДТО... |
[листопад. 29-е, 2009|12:01 am] |
Я – націоналістка. А тому мушу бути мудрою і навіть хитрою, де йдеться про життєздатність моєї нації. Але мені дуже сумно. І соромно. Соромно за розруху у країні, соромно за бездарність влади, за її аморальність і продажність. Сумно – що цинічні політикани взяли в оборот і наварюють очки на святому. Сумно – що ці жебраки просять у світу грошей і визнання Голодомору. «Нє стоіт прогібаться под ізмєнчівий мір...» Сумно... читати публіцистику чи белетристику патріотів, дивитися патріотичні передачі по телику: плач і стогони; перелік царських указів, якими Москва нищила мову, опис утисків, мук, катувань, руйнувань, смертей.
...Усе це було, люди. Усе це вже давно не під замком, а в підшивках газет, журналів, тільки читайте, в інтернеті, усе це доступне. На початку 90-х я сама з ентузіазмом потрясала аудиторіями, і вигукувала ці безобразні цифри, і оприлюднювала ці приголомшливі факти. Але на все свій час. Досить розкидати каміння. Ми майже два десятиліття живемо в незалежній Україні. Вона прийшла до незалежності з хорошим посагом, з сильною й великою армією, з добрим куском союзної промисловості, квітучим с/г. Де армія, де сучасні підприємства? Ніхто не видає ні Емських, ні валуєвських циркулярів. То як у нас справи з українською мовою? Немає голодоморів – то чому села продовжують зникати з карт, чому катастрофічно вимирає населення? Хто той Сталін, той Постишев, той Каганович, Кіров? Як їхні прізвища сьогодні?
В радянські часи статистична наука любила все порівнювати з 1914 роком. Щоб більше вражали досягнення. Політики – це стандартний і перевірений хід, – щоб відвернути увагу народу від поточних проблем, кидають йому, як собаці – кістку, або внутрішнього, або зовнішнього ворога. Наші політичні банкрути, щоб народ не спитав їх між іншим про результати їхнього не такого й короткого правління, просто крутять стару шарманку: примушують його й далі плакати та голосити над гіркою долею, клясти-проклинати воріженьків, перелічувати історичні кривди, царські укази, сукати дулі. (Навчені люде про всяк випадок роблять це обережно, а краще – в кишені... Нє, патріотам годиться по-геройському, громагласно й креативно.) ...А самі тим часом наживаються на цілком реальних і прагматичних речах, російському газі, наприклад, і за газові й грошові потоки б’ються зовсім не газовими пістолетами, а українолюбний і богобоязливий президент нас так шанує, так шанує, що не соромиться в ефірі порівнювати Юлині цицьки з Вітіними яйцями. Довели чоловіка. Ну він завжди був слабонький. А потім напускає на себе світову скорботу-жалобу, вдягає дороге пальто, бере за руки нещасних дитинків і вчить маленького українця любити Україну. Да, якщо в Москві не перевелися розумні гебісти, то вони мали б порадити тамтешній владі підтримати на президентських виборах саме В.А. Бо одна річ – красти і відверто тягнути країну під Москву: в такому разі повстане пів України. А зовсім інша – пригнічувати душу народу, паралізувати його волю, позбавляти його надії і сили. Пригнічений народ, загіпнотизований своїми поразками, боротися нездатний. Такий народ – знахідка для неоімперських мрійників.
Світ підступний. Шляхи людства – у випробуваннях і пастках. Добре, якщо народ розбереться, все-таки він не сьогоднішній, він - калач тертий, він стільки пережив; добре, якщо знайде й розпакує свій НЗ, свій Великий льох і скаже своє слово на виборах... а краще б – уже. І перестане плакати. Цо занадто...
...Ах я така мрійниця. Хоч - мрії збуваються не так уже й рідко. |
|
|
| Cтатут Житомира |
[листопад. 29-е, 2009|12:00 am] |
У Житомирі відбулася конференція «Статут територіальної громади м. Житомира». Досить цікаве було обговорення Положень «Про проведення громадських слухань в м. Житомирі», «Про проведення загальних зборів за місцем проживання в м. Житомирі», Положення «Про місцеві ініціативи в м. Житомирі». Круківський Олександр - дуже фаховий депутат. |
|
|
| Тирасполь. План города |
[листопад. 28-е, 2009|11:42 pm] |
В результате упорного труда коллектива НПЦ "Мониторинг" издан и скоро поступит в продажу план города Тирасполя.
( Подробнее... ) |
|
|
| navigation |
| [ |
viewing |
| |
most recent entries |
] |
| [ |
go |
| |
earlier |
] |
| |
|
|
